Сьогодні ми закінчуємо видруковувати книжечку «Зроби подарунок Україні».

Впродовж місяця ви могли ознайомитись з її змістом. Нагадаємо, автори книжечки хочуть змінити ситуацію, в якій сьогодні опинилася країна, а ситуація ця полягає в тому, що говорити українською мовою не є «престижним». На вулицях міст України панує мовний тиск, у прагненні мавпувати інших українець перетворюється на блазня. Ті ж, хто змалку говорить російською, іноді хочуть перейти на українську, але здійснити таку революцію непросто. Серед російськомовної частини населення багато хто різко негативно ставиться до проукраїнської політики, треба зізнатись, що дійсно вона часом проводиться некоректно, рух «Не будь байдужим» поки не рухається на південь і схід, в цих регіонах мовна тема є болісною і вимагає інших контекстів для своєї популяризації.

Першим кроком, який запропонували автори книжки було обрати дату для переходу на українську, потім було запропоновано створити собі мовне середовище, тут Ви можете знайти українські сайти, книги, аудіопродукцію належного рівня. Третім кроком було визначити людей, з якими ти спілкуватимешся тільки українською, з якими «гратимеш» в цю мовну гру, вправляючись у вивченні, можливо, нової для себе мови.

Крок четвертий. Звертайся українською мовою у громадських місцях

Наприклад, у магазині, маршрутці. Після місяця «тренувань на друзях» це буде другий етап Твоєї програми.

Пам'ятай, що поруч можуть перебувати люди, які, як і Ти, вирішили перейти на українську, але, може, не такі впевнені. Твоя українська мова їх підбадьорить і допоможе.

Треба бути готовим до того, що Тебе будуть перепитувати російською. Не бентежся - перепитують, бо недочули, а не тому, що не зрозуміли по-українськи.

Олег Скрипка, гурт «ВВ»

Я вважаю, що кожен із нас має поставити собі запитання, чи хоче він, щоб існувала українська держава. І якщо людина хоче, щоб існувала сучасна розвинута Україна як культурне суспільство, мова, звісно, необхідна.

Без розвинутої мови не може бути розвинутої економіки. Якщо у нас не буде розвинутої держави, ми годуватимемо інші держави - це економічний закон.

Фото з вечорниць етно-диско

Сумно спостерігати за батьками, у яких діти не розмовляють українською. На мій погляд, будь-який представник молодіжного авангарду має володіти кількома мовами. І українською - насамперед. Це правильний, культурний підхід. І він має закладатися з дитинства у кожній українській родині.

Ми маємо формувати елітарне україномовне суспільство. І роль Києва як столиці в цьому процесі дуже велика. Культурний прошарок суспільства вже розмовляє українською мовою. Люди, які прагнуть іти в ногу з часом, мають володіти українською. А всі теорії «неіснування» української мови - від того, що люди лінуються її вивчити.

І коли ми зараз піднімаємо питання популяризації рідної мови, йдеться не про прийняття якогось чергового закону, а лише про власну ініціативу, адже ми робимо зміни в першу чергу в собі і своєму оточенні. Це є прояв нашої внутрішньої свободи. А якщо цю ініціативу підхопить широкий загал, важко вже створювати перешкоди до її виконання.

Крок п'ятий. Говори по-українськи на роботі.

Можливо, цей етап є найскладнішим. Адже на роботі всі інтелектуальні сили забирає власне робота. Підготуйся сумлінно.

Попередь колектив. Оволодій термінологією, з якою Ти працюєш. Склади список професійних термінів, в українському перекладі яких Ти не впевнений, та переклади їх зі словником. Тримай цей список під рукою.

З гумором стався до коментарів колег та до свого переходу — адже це справді прикольно та весело.

Власні назви по роботі, щоб не ускладнювати життя собі й іншим, можна вимовляти російською: «В папці «Заказы» знайди, будь ласка, папку «Прошлогодние». Дякую!».

Роби записи українською у своєму діловому щоденнику.

На початку перед зустрічами, де всі говоритимуть по-російськи, Тобі доведеться налаштовувати себе окремо на кожну з них: «Я розмовляю українською».

У випадку мовних непорозумінь можна скористатися такою фразою: «Я розмовляю українською, бо це моя мова. Якщо Тобі важко, скажи, я перейду на російську».

Варіант «Чемний».

«Я відповідаю українською».

Ти розмовляєш українською з усіма, хто до Тебе звертається по-українськи. Ти також пишеш повідомлення в Інтернеті українською мовою.

Якщо Ти обрав варіант «Чемний», Ти так само маєш підготуватися. Почни з січня 2007 тренуватися на найближчих друзях або в громадських місцях. Потім Ти будеш відчувати себе впевненіше, спілкуючись з україномовними людьми у більш відповідальних ситуаціях. Не соромся помилок. Завжди пам'ятай, пройти через них - це єдиний шлях вивчити мову.

Чому це важливо — відповідати українською? За статистикою, коли Ти відповідаєш російською, половина україномовних киян також переходить на російську.

У варіанті «Чемний», як і в варіанті «Максимум», діє правило «розмовляю українською, коли хочу». Якщо Тобі важко витримати тривалу розмову, Ти спочатку можеш використовувати прийом «перші три фрази українською». Декілька фраз українською, а потім - продовжуй російською. Які проблеми? Адже Ти знаєш дві мови. І зможеш говорити українською щоразу більше. Головне — Ти постійно прагнеш розвивати свою українську.

Україномовна людина вже помітила Твої старання та подумки подякувала тобі. Тобі навіть можуть запропонувати з чемності перейти на російську, май сміливість відповісти: «Ні, я тренуюсь розмовляти українською. Продовжуймо».

Якщо компанія, де Ти працюєш, використовує вітальні короткі речення, кажи їх українською. Наприклад, яку МакДональдзі кажуть: «Вільна каса». І всі ми знаємо, що перебуваємо в Україні, а не в Росії. Намагайся також робити офіційні заяви від компанії українською мовою.

Якщо Ти бачиш, що людина приїхала з села, звертайся до неї по-українськи. Адже вона розмовляє українською, але часто має комплекс меншовартості у великому місті, столиці, де відчуває себе чужою. І тому переходить на російську. Нарешті, на шістнадцятому році незалежності своєї країни, Ти можеш допомогти мешканцям села зрозуміти, що це нонсенс — соромитися української мови (навіть її суржику) у столиці України!

Варіант «Симпатик».

«Я симпатизую українській» 

Обирай україномовну версію фільмів, газет, телевізійних та радіопрограм.

Обери кілька слів українською, які Тобі подобаються. Вживай їх «по приколу» («шаленію», «зненацька», «напризволяще», «халепа», «крихітка» чи ін.).

Вживай власні назви українською. Наприклад: Палац спорту, Палац «Україна», Майдан Незалежності, Верховна Рада, Міністерство освіти тощо.

Варіант «Мінімум». «Я поважаю право людини говорити своєю мовою».

Не сприймай українську як вторинну мову. Адже мова землі, на якій Ти живеш, не може бути вторинною. Вона може бути в слабшій позиції, але не вторинною. Своє завжди є найкращим вже тільки тому, що це своє. Якщо Ти віриш в це і працюєш, з часом українська стане такою ж розвиненою і зручною для життя в Києві, як французька в Парижі, італійська в Римі чи англійська в Лондоні.

Сьогодні українська мова менш поширена в Києві, ніж російська. А могло бути інакше? Яка мова могла краще розвиватися у Російській Імперії — російська чи українська?

Стався з розумінням до тих, хто говорить суржиком. Адже суржик — він також наш, український. Люди, для яких суржик — рідна мова, не винні, що без держави українська мова не могла повноцінно розвиватися. Суржик - це мова нашої землі, яка була поранена та деформована чужоземним впливом.

Потрібен час і бажання. Сьогодні людина говорить суржиком, а завтра її діти повноцінно оволодіють українською і стануть частиною міцної україномовної спільноти.

Місця в Києві, де йде українське культурне та «тусовочне» життя:

1. Національний заповідник «Софія Київська»

Вул. Володимирська, 24. Тел.: 278-26-20, 278-62-62

2. Національний музей історії України

Вул. Володимирська, 2. Тел.: 278-65-45

3. Музей «Духовні скарби України»

Вул. Десятинна, 12. Тел.: 278-83-08

4. Національний музей Тараса Шевченка

Бульвар Тараса Шевченка, 12. Тел.: 234-25-56

5. Лінгвістичний музей К. Тищенка при Київському національному університеті імені Т. Шевченка

Вул. Володимирська, 62. Тел.: 239-34-97

6. Книгарня-кав'ярня «Бабуїн»

Вул. Богдана Хмельницького, 39. Тел.: 234-15-03

7. Пінчук Арт-центр

Вул. Басейна/В. Васильківська, 1-3/2. Тел.: 590-08-58

8. Музей Івана Гончара, Український центр народної культури

Вул. Івана Мазепи, 29. Тел.: 288-54-19, 278-92-66

9. Київський академічний молодий театр

Вул. Прорізна, 17. Тел.: 278-73-92

10. Бар «Барабан»

Вул. Прорізна, 4-А. Тел.: 279-23-55

11. Будинок-музей Тараса Шевченка

Пров. Тараса Шевченка, 8-А. Тел.: 228-35-11

12. Драматичний національний академічний театр імені Івана Франка

Пл. Івана Франка, 3. Тел.: 279-59-21, 279-58-81

13. Національний художній музей України

Вул. Грушевського, 6. Тел.: 278-13-57

14. Український дім

Вул. Хрещатик, 2. Тел.: 278-34-36, 278-59-50

15. Київський міський будинок учителя

Вул. Володимирська, 57. Тел.: 234-30-72

16. Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Вул. Хрещатик 10-Б. Тел.: 278-24-63

17. Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Центр сучасного мистецтва, галерея «Підвал», театральний центр, кіноклуб

Вул. Г.Сковороди, 2. Тел.: 425-77-76, 425-77-78

18. Київський державний театр «Колесо»

Вул. Андріївський узвіз, 8. Тел.: 425-05-27

19. Центр сучасного мистецтва «Дах»

Вул. Велика Васильківська, 136. Тел.: 529-40-62

20. Державний музей книги і друкарства України

Вул. Івана Мазепи, 21, корпус 9. Тел.:280-79-76, 280-78-43

21. Державний музей народного декоративного мистецтва

Вул. Івана Мазепи, 21. Тел.: 280-36-93, 280-43-43

22. Музей історичних коштовностей

Вул. Івана Мазепи, 21. Тел.: 280-13-96

23. Музей гетьманства

Вул. Спаська, 16 Б. Тел.: 462-52-90

24. Музей Михайла Грушевського

Вул. Паньківська, 9. Тел.: 244-27-34

25. Музей сучасного образотворчого мистецтва України

Вул. Братська, 14. Тел.: 463-76-69

26. Державний музей театрального, музичного і кіномистецтва України

Вул. Івана Мазепи, 21, корпус 24. Тел.: 280-51-31

27. Будинок письменників України

Вул. Банкова, 2. Тел.: 253-64-36

28. Музей видатних діячів української культури: Л. Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського,

М. Старицького

Вул. Саксаганського, 97. Тел.: 289-57-52

29. Музей національної кіностудії художніх фільмів ім. Довженка

Пр-т Перемоги, 44. Тел.: 456-92-31

30. Державний музей народної архітектури та побуту України

НАН України біля с Пирогово. Тел.: 526-24-16, 526-57-65,526-25-27

Читайте решту:

Вступ: Українець чи малорос - вирішуй сам

Частина перша: Читанка для мешканців Московської колонії

Частина друга: Здоровій волі до влади присвячується

Частина третя: Ти бачиш ховрашка? Ні. А він є!

Читайте також:

Страх і ненависть в Донецьку: як бути з мовою на сході?

Друга державна: для чого і всупереч кому

Мовне питання: Висмоктавши з пальця, поцілили в яблучко

Слідами злочинної бездіяльності влади: втрачаємо мову і Крим

У створенні книжки брали участь:

Денис Самигін, Артем Соколенко, Наталка Брагінець, Олена Кошіль, Сергій Корнієнко, Марія Петранюк, Лариса Масенко.

Громадський рух «Не будь байдужим!»

e-mail: info@nbb.com.ua

Для волонтерів: volunteer@nbb.com.ua

www.nbb.com.ua

Наклад: 5 000 примірників.

Кольороподіл та друк ТОВ «Перфект Стайл»

Замовник: Валерій Умрихін